18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримських татар та День боротьби за права кримськотатарського народу
18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримських татар
та День боротьби за права кримськотатарського народу
Політику Росії по викорінюванню національної ідентичності відчули на собі багато народів, серед яких і кримські татари. Росія роками знущалася з них. Кривавий диктатор Сталін хотів стерти їх з лиця землі. За його наказом сотні тисяч людей примусово депортували з Криму. Десятки тисяч померли дорогою до місця призначення. Людей вивезли до спеціальних поселень в Узбекистані. Під час перепису населення кримськотатарський народ не згадували до 1980-х років. Також влада змінювала назви кримськотатарських міст та сіл. Усюди насаджували російські культуру та історію.
18 травня 1944 року відбулись найбільш трагічні події в історії кримськотатарського народу. Саме в цей день у вже звільненому від німецьких військ Криму розпочалася операція військ НКВС по депортації кримських татар до віддалених районів Середньої Азії та Сибіру. Операція проводилась відповідно до таємної постанови Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар».
Під час головної хвилі депортації було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч депортованих. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
Під час депортацій у червні 1944 року болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково виселено 141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тисяч осіб на загальне спецпоселення, 6 тисяч - табори управління резервів, 6 тисяч - ГУЛАГу, 5 тисяч - спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2 882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.
Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 років в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8 995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили приїхати до своїх родин на засланні.
Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР та протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на традиційні радянські назви.
У 1948 році Президія Верховної Ради СРСР встановила довічний термін депортації і запровадила кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового примусового поселення. Таке обмеження було знято лише у 1956 році, але й після того Крим був закритою зоною для його корінного населення.
Десятиліття кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю.
Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.
Через 70 років інший диктатор знову зазіхнув на Крим. У 2014 році, з початком тимчасової окупації Кримського півострова російською федерацією, тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю покинули рідні домівки.
Всі ці роки російська окупаційна влада проводить репресивну політику залякування, психологічного тиску, безпідставного ув’язнення, безслідного зникнення кримських татар. Лише протягом 2014 року понад 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 - зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами так званої «Республіки Крим». Загалом за 8 років окупації Криму неурядовими організаціями було зафіксовано 241 політв'язнів та фігурантів політично мотивованих кримінальних справ, з них 172 - представники корінного кримськотатарського народу. Понад 52 300 кримських татар та українців були змушені залишити окупований півострів після початку його окупації.
Але Крим – це Україна! Ми віримо, що в найближчий час ЗСУ звільнять Крим і над півостровом знову замайорить жовто-блакитний стяг.
Кримські татари й українці єдині у боротьбі за свободу, бо знають її смак і ціну. З 2014 року представники кримськотатарського народу долучилися до захисту українського суверенітету у складі батальйону «Крим», бійці якого брали участь у боях за Савур-Могилу та Іловайськ, де потрапили в оточення, проте вирвалися з нього. При відході особовий склад «Криму» зазнав втрат. З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну до лавах ЗСУ і добровольчих батальйонів долучилося ще більше кримських татар. Вони самовіддано пліч-о-пліч з українцями й іноземними добровольцями звільняють Україну від російської нечисті.
Наші Герої відвоюють усі українські території та повернуть Крим. Слава Україні! Героям слава!
