Вшановуємо пам’ять жертв Корюківської трагедії
Вшановуємо пам’ять жертв Корюківської трагедії
1-2 березня 2023 року виповнюється 80 років з дня страшної події в історії українського народу - Корюківської трагедії. Цей страшний нацистський злочин проти мирного населення став найбільшою каральною акцією в Європі під час Другої світової війни 1939-1945 років. Вбито близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, містечко повністю спалено. За кількістю жертв Корюківська трагедія майже в 45 разів перевершує білоруську Хатинь, в 41 раз — чеську Лідіцу, в 12 раз французький Орадур Сюр Глан.
Це була жорстока відповідь на успіхи радянських партизан, очолюваних офіцером Олексієм Федоровим, адже напередодні, у ніч на 27 лютого загони партизанської групи напали на місцевий гарнізон, що складався в основному з угорських військових. Під час операції було вбито 78 солдатів і вісім захоплено в полон. Наступного дня після атаки диверсантів виїзд із села був уже перекритий.
Вранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ угорської жандармерії (105-ї легкої дивізії генерал-лейтенанта Золтана Йогана Алдя-Папа). Спочатку угорці намагалися зігнати всіх мешканців у центр села. Коли деякі мешканці, передбачаючи майбутнє вбивство, спробували втекти, кати почали входити в усі будинки та розстрілювати їх мешканців. Ті, хто був зігнаний у центрі, були розстріляні у великих будівлях села — ресторані та театрі. В ресторані було вбито близько 500 осіб. П'ятьом вдалося вижити. Був виданий наказ убити всіх мешканців Корюківки, які втекли в сусідні населені пункти.
2 березня забиті мертвими тілами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали. Карателі прочісували село, хапали людей і живцем кидали в палаючі хати. Одночасно великі групи людей убивали з кулеметів на подвір'ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику. До кінця дня 2 березня Корюківка майже повністю згоріла.
У Корюківці було спалено майже все, збереглися тільки десять цегляних будинків та одна церква. Мешканців сусідніх населених пунктів залякували, щоб вони не надавали допомогу корюківцям.
Уцілілі корюківці сховалися або втекли до лісу; частина з них через кілька днів повернулися, здебільшого люди похилого віку, проте 9 березня угорці повернулися до Корюківки та спалили їх заживо.
В результаті каральної акції у Корюківці було знищено близько 7 тисяч мирних мешканців, спалено 1390 будівель. 5612 жертв масового вбивства залишаються невпізнаними. Корюківка була практично повністю спалена, населення, яке тут проживало, винищено.
Корюківська трагедія є ще однією кривавою сторінкою в історії багатостраждальної, але нескореної української нації. Ми складаємо глибоку шану загиблим жителям Корюківки і разом з ними - всім закатованим жителям знищених населених пунктів України у часи ІІ Світової війни та в сучасній боротьбі проти російського агресора.
Вічна шана героям! Вічна пам’ять і слава загиблим!
