ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ В РАЗІ НЕВИКОНАННЯ УМОВ, ВСТАНОВЛЕНИХ ВИРОКОМ СУДУ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ В РАЗІ НЕВИКОНАННЯ УМОВ, ВСТАНОВЛЕНИХ ВИРОКОМ СУДУ
В умовах сьогодення, наша судова система все більше спрямована не на ув’язнення осіб, які вчинили злочини, а на їх виправлення в соціумі. Так , до осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, здебільшого застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому, судом на особу покладається виконання певних обов’язків, за умови виконання яких та не вчинення особою повторних злочинів, після закінчення іспитового строку, особа звільняється від відбування покарання.
До таких обов’язків відноситься: періодично з’являтись на реєстрацію; повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання; попросити публічно або в іншій формі пробачення в потерпілого; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або стати на облік до центру зайнятості населення, як безробітний; виконувати заходи, передбачені пробаційної програмою; пройти курс лікування; дотримуватись певних обмежень.
Невиконання даних обов’язків є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням. Ще однією з таких підстав є систематичне вчинення особою адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення стягнення.
Не всі засуджені використовують шанс залишитися на волі і не бути ув’язненими за вчинені ними злочини. При невиконанні цих незначних обов’язків спочатку до особи застосовують застереження у вигляді письмового попередження, що у разі подальших порушень, звільнення від відбування покарання може бути скасовано, а особа може бути направлена для відбування призначеного судом покарання.
Найчастіше особою порушується обов’язок явки на реєстрацію. Здавалося б, що там важкого!? Все, що потрібно - двічі на місяць з’явитись до органу з питань пробації. Але ж ні, засуджені особи нехтують даним обов’язком та знаходять «тисячу» відмовок, щоб його не виконувати. При цьому не розуміючи, що альтернативою є постійне їх перебування в місцях позбавлення або обмеження волі в умовах ізоляції від суспільства.
Ще одним з найбільш порушуваних обов’язків є обов’язок повідомляти про зміну місця проживання або роботи. Особи «забувають», що після відбуття таких змін, вони зобов’язані повідомити працівників органу з питань пробації про них на протязі трьох днів.
А найголовніше, що навіть після застосовування письмового попередження, особи продовжують порушувати порядок звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому усвідомлюють наслідки своїх дії вони лише після того, коли їх викликають до суду на розгляд питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Підсумовуючи вище вказане, хочеться наголосити, що обов’язки, які покладає на особу суд, є обов’язковими для виконання і саме їх дотримання та не вчинення нових злочинів та адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення стягнень, є запорукою того, що особа не опиниться в місцях позбавлення волі та буде звільнена від відбування покарання в зв’язку з закінченням строку.
Ніжинський районний сектор №4
філії ДУ «Центр пробації»
в Чернігівській області
